ВСТУП.
У Старобільську осінь догоря
У парку ніжним
дивом горобини,
Що світить, наче вранішня
зоря,
Над квітником,
який безшумно гине.
У
Старобільську падають із віт
Лаковані коричневі каштани,
А над
Айдаром з викликом шумить
Клен
молодий у золотих «бананах».
Над Старобільськом
гуси пропливли,
Немов у сірім
одячі прочани,
І рідній
затуманеній землі
Щось на прощання
тужно прокричали.
Щось парк говорить із дрібним дощем,
І
мабуть, кожен дума ції миті:
- Дай
Бог зустріти в березні іще
І цих
гусей, і сонце, й перші квіти.
Демонстрація
презентації « Вступ. Пам’ятки архітеркури»
Серед зачарованої
природи східної України, на лівобережжі річки Айдар, розташоване місто Старобільськ
( слайд 1, 2 , 3 ). З висоти правого
крейдяного берега річки місто як на долоні (
слайд 4, 5 ). Назва річки Айдар в
перекладі з тюрського переводиться як «біла долина», «біла річка» ( слайд 6, 7 ). До нього промінями тянуться асфальтовані
дороги з Біловодська, Новопскова, Марківки, Білокуракіна, Сватова та Рубіжного.
У міста над Айдаром –
славна багатовікова історія ( слайд 8 ).
325 років розвитку та становлення, перемог та втрат, гордості та хвилювань (слайд 9, 10 ).
Сьогоднішня виховна
година присвячена нашій малій Батьківщині – Старобільщині.Запрошуємо Вас
здійснити подорож у минуле, ознайомитися з історією заснування та розвитку, пам’ятками
архітектури та видатними діячами, які прославили та прославляють Старобільщину.
Пропонуємо Вам
представити себе в потязі, який прямує з
минулого до сьогодення. Тільки представте –
величезний малозаселений простір Дикого поля, а історія заснування міста
починається з Дикого поля, яке відділяло російські землі від Кримського ханства
( слайд
12 ) Кримчани дуже часто
ходили через Дике поле грабувати російські та українські міста та села. Для
того, щоб запобігти війнам, російський
цар у 1600 році прийняв рішення побудувати на правому березі річки Айдар
«городок-крепостицу». Доручів це він воєводі Богдану Бельському, який всіляко допомагав
заселенню краю. На нашій території заселялись кріпосні з Правобережної України,
Тульської, Орловської, Вороніжської та Бєлгородської губурнії Росії.
Плодородні чорноземи,
багатий рослинний та тваринний світ створювали благодатний клімат ( слайд 13 ). Починаючи з 1686 року
проходить масове заселення Приайдар’я, в том числі Шульгін – містечка. З’являється
Половинкіно, Підгорівка, Городище, Євсуг.
Велике місце в
історії Старобільщини належить
Булавинському повстанню козаків в селі Шульгінці ( слайд 14 ). Історики
вважають, що Булавін був останнім вільним атаманом Старобільського поля, а
повстання – останньою спробою відстояти
свою вольність. Ті події живуть в пам’яті народа та в народних піснях
( слайд 15 ):
«На ярочке, на ярочке, на Айдаре на реке,
На Айдаре на
реке, во Шульгином городке,
Появился
невзначай удалой наш Булавин,
Булавин не
простак, он лихой донской казак,
Храбрый воин и
донец, - он для всех родной отец»
Старобільщина стає культурним та духовним центром півночі Харківської губернії (слайд 16 ).
126 років Старобільськ був уїздним містом Харківської губернії. З 1922 року він стан
окружним містом Донецької області. І в 30-х роках минулого століття стає не
тільки культурним а й адміністративним центром Луганської області.
Покровський собор, на
початку 19 століття був єдиною кам’яною спорудою в Старобільську,
який зруйнований в 1934 році ( слайд 18, 19, 20 ). На його місці була
збудована часовня в міському парку культури та відпочинку.
- В 1816 році в Старобільську відкривається:
уездне училище, церковно-приходська школа, а через рік – пошта та лікарня.
Вулиці старого міста зберегли пам’ятки
архвтектури. Колишня вулиця Миколаївська
– нині вулиця Леніна, на якій була
побудована початкова школа для дівчаток, зараз в ній знаходиться поліклініка ( слайд 21 ).
На
вулиці Айдарській – нині Фрунзе було зведено пожарне депо, яке й на тепер
існує, в ньому знаходиться кінотеатр 21 сторіччя ( слайд 22 ).
Колись
була Великою Дворянською сьогоднішня вулиця Пролетарська ( слайд 23, 24 ).
З часом в місті будується
- 1856 році Свято-Миколаєвський кафедральний собор,
в якому і сьогодні проводиться служба (
слайд 25, 26 ):
- в 1862
році архітектурний комплекс жіночого монастирю, який назвали монастир «Всіх
скорботних радість» ( слайд 27, 28 );
- в 1872 році відкривається перша в Донбасі
середня чоловіча Александріївська гімназія, нині технічний ліцій ( слайд 29 ) ;
- а в 1910 – жіноча Екатеринінська гімназія,
сьогодні - Старобільська гімназія ( слайд 30)
- в 1934 році зі станції Старобільськ відправився
перший потяг, був відкритий залічний вокзал (
слайд 31 ).
На сьогодні Старобільськ знайомий в області своїми
начальними закладами:
- Аграгний технікум в селі Веселому ( слайд 32 );
- медичне училище ( слайд 33 );
- Старобільський факультет Луганського
національного університету імені Тараса Шевченка., в примішенні якого в 50-х
роках минулого століття працював педагогічний інститут (слайд 34 ).
- Не кожне місто може похвалитися парком культури
та відпочинку, історичним музеем, які отримали нове життя, після реконструкції ( слайд
35, 36, 37, 38 ).
Так і хочеться вимовити « Як тебе не любити
Старобільщина моя» ( слайд 39 ).
В історії
України Старобільськ відомий як місто, яке перше було визволене від
німецько –фашиських загарбників. Всі ми знаємо ( слайд
2, 3 ):
-пам’ятник військовим частинам, які
визволили місто Старобільськ 23 січня 1943 року.
- пам’ятник жертвам фашизму у селі
Бутово ( слайд 4 );
- пам’ятний знак Першому
Старобільському партизанському полку. В парку культури та відпочинку ( слайд 5 );
-
Біля районного будинку культури
імені Т. Г. Шевченка - пам’ятник великому Кобзарю ( слайд 6 );
-
пам’ятник
Всеволоду Гаршину – російський письменник, який
деякий час творив на Старобільщині (
слайд 7 );
-
Є в Старобільську й пам’ятники,
які розповідають про улюблених героїв :
Остап Бендер і безпритульний. Кіса Вороб’янінов ( слайд 8 ).
Старобільщина славиться й видатними діячами, які
жили та живуть на її території:
-
Іван Савич – поет та письменник
( слайд 10 );
-
Кобилкін Іван Тихонович –
композитора, почесний директор
Старобільської музичної школи, ( слайд 11
) та разом з ним ( слайд 12 )
-
Світличний Іван Михайлович –
поет, член Союзу письменників України.
-
Юрій Цимбаліст – художник ( слайд 13 )
-
Флетчер Лідія Федорівна –
поетеса ( слайд 14 );
-
Костиря Борис – наш земляк ( слайд 15 );
-
Вдовиченко Володимир
Володимирович – художник та скульптор (
слайд 16 );
-
Танцювальний колектив «Веселка»
та його незмінний керівник - Сушинвька
Нина Василівна , учень якої працює за
межами нашої держави в Італії ( слайд 17 );
-
Працює при районному будинку
культури народний духовий оркестр ( слайд 18 );
-
Відомий в районі та далеко за
його межами вокально- інструментальний колектив «Талісман» ( слайд 19 ) та його керівник Кельш Александр Антонович , який є
одночасно і керівником відділу культури та туризму Старобільської райдержадміністрації.
-
Знають і наших земляків – «
Підгорівських козаків» ( слайд 20 ).
В
нашому місті багато особистостей: лікарі, спортсмени, артисти, народні умільці,
яких ми не замічаємо, але вони
прославляють наш край своїми талантами.
Старобільськ та
Старобільщина й зараз залишається культурним центром північного крила
Луганської області ( слайд 21 ). Можливо і ви,
через деякий час, будете відомі.
Тож давайте з вами будеми навчатися та прославляти Старобільщину – нашу
малу Батьківщину.
Одна
Батьківщина, і двох не буває.
Місця, де
родилися, - завжди святі.
Хто рідну
оселю свою забуває,
Той долі
не знає в житті.
У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть,
У рідному краї і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни течуть.
Тут кожна
травинка і кожна билинка
Вигойдують мрії на тонких вітрах.
Під
вікнами – мальви, в саду – материнка,
Оспівані щедро в піснях.
Немає коментарів:
Дописати коментар