вівторок, 22 грудня 2015 р.

ПОДОРОЖУЮЧИ СТАРОБІЛЬЩИНОЮ

ВСТУП.
                          У Старобільську осінь догоря
                             У парку ніжним дивом горобини,
                             Що світить, наче вранішня зоря,
                             Над квітником, який безшумно гине.
        У Старобільську падають із віт
       Лаковані коричневі каштани,
       А над Айдаром з викликом шумить
       Клен молодий у золотих «бананах».
                             Над Старобільськом гуси пропливли,
                             Немов у сірім одячі прочани,
                             І рідній затуманеній землі
                             Щось на прощання тужно прокричали.
       Щось парк говорить із дрібним дощем,
       І мабуть, кожен дума ції миті:
       - Дай Бог зустріти в березні іще
       І цих гусей, і сонце, й перші квіти.

  Демонстрація презентації « Вступ. Памятки архітеркури» 

Серед зачарованої природи східної України, на лівобережжі річки Айдар, розташоване місто Старобільськ ( слайд 1, 2 , 3 ). З висоти правого крейдяного берега річки місто як на долоні ( слайд 4, 5 ).  Назва річки Айдар в перекладі з тюрського переводиться як «біла долина», «біла річка» ( слайд 6, 7 ).  До нього промінями тянуться асфальтовані дороги з Біловодська, Новопскова, Марківки, Білокуракіна, Сватова та Рубіжного.






У міста над Айдаром – славна багатовікова історія ( слайд 8 ). 325 років розвитку та становлення, перемог та втрат, гордості та хвилювань (слайд 9, 10 ).
Сьогоднішня виховна година присвячена нашій малій Батьківщині – Старобільщині.Запрошуємо Вас здійснити подорож у минуле, ознайомитися з історією заснування та розвитку, пам’ятками архітектури та видатними діячами, які прославили та прославляють Старобільщину.
Пропонуємо Вам представити себе в потязі, який прямує  з минулого до сьогодення.Тільки представте – величезний малозаселений простір Дикого поля, а історія заснування міста починається з Дикого поля, яке відділяло російські землі від Кримського ханства ( слайд  12 )  Кримчани дуже часто ходили через Дике поле грабувати російські та українські міста та села. Для того, щоб  запобігти війнам, російський цар у 1600 році прийняв рішення побудувати на правому березі річки Айдар «городок-крепостицу». Доручів це він воєводі Богдану Бельському, який всіляко допомагав заселенню краю. На нашій території заселялись кріпосні з Правобережної України, Тульської, Орловської, Вороніжської та Бєлгородської губурнії Росії.
Плодородні чорноземи, багатий рослинний та тваринний світ створювали благодатний клімат ( слайд 13 ). Починаючи з 1686 року проходить масове заселення Приайдар’я, в том числі Шульгін – містечка. З’являється Половинкіно, Підгорівка, Городище, Євсуг.
Велике місце в історії  Старобільщини належить Булавинському повстанню козаків в селі Шульгінці ( слайд 14 ).    Історики вважають, що Булавін був останнім вільним атаманом Старобільського поля, а повстання – останньою  спробою відстояти свою вольність. Ті події живуть в памяті народа та в народних піснях ( слайд 15 ):
«На ярочке, на ярочке, на Айдаре на реке,
На Айдаре на реке, во Шульгином городке,
Появился невзначай удалой наш Булавин,
Булавин не простак, он лихой донской казак,
Храбрый воин и донец, - он для всех родной отец»
Старобільщина стає культурним та духовним центром  півночі Харківської губернії (слайд 16 ).
126 років Старобільськ був уїздним містом  Харківської губернії. З 1922 року він стан окружним містом Донецької області. І в 30-х роках минулого століття стає не тільки культурним а й адміністративним центром Луганської області. 







Покровський собор, на початку 19 століття був єдиною камяною спорудою в Старобільську, який зруйнований в 1934 році ( слайд  18, 19, 20 ). На його місці була збудована часовня в міському парку культури та відпочинку.
- В 1816 році в Старобільську відкривається: уездне училище, церковно-приходська школа, а через рік – пошта та лікарня.
           Вулиці старого міста зберегли пам’ятки архвтектури.  Колишня вулиця Миколаївська – нині  вулиця Леніна, на якій була побудована початкова школа для дівчаток, зараз в ній знаходиться поліклініка ( слайд 21 ). 
          На вулиці Айдарській – нині Фрунзе було зведено пожарне депо, яке й на тепер існує, в ньому знаходиться кінотеатр 21 сторіччя ( слайд 22 ).
          Колись була Великою Дворянською сьогоднішня вулиця Пролетарська ( слайд 23, 24 ).
З часом в місті будується
- 1856 році Свято-Миколаєвський кафедральний собор, в якому і сьогодні проводиться служба ( слайд 25, 26 ):
 - в 1862 році архітектурний комплекс жіночого монастирю, який назвали монастир «Всіх скорботних радість» ( слайд 27, 28 );
- в 1872 році відкривається перша в Донбасі середня чоловіча Александріївська гімназія, нині технічний ліцій ( слайд 29 ) ;
- а в 1910 – жіноча Екатеринінська гімназія, сьогодні -  Старобільська гімназія ( слайд 30)
- в 1934 році зі станції Старобільськ відправився перший потяг, був відкритий залічний вокзал ( слайд 31 ).
На сьогодні Старобільськ знайомий в області своїми начальними закладами:
- Аграгний технікум в селі Веселому ( слайд 32 );
- медичне училище ( слайд 33 );
- Старобільський факультет Луганського національного університету імені Тараса Шевченка., в примішенні якого в 50-х роках минулого століття працював педагогічний інститут  (слайд  34 ).
- Не кожне місто може похвалитися парком культури та відпочинку, історичним музеем, які отримали нове життя,  після реконструкції  ( слайд 35, 36, 37, 38 ).
Так і хочеться вимовити « Як тебе не любити Старобільщина моя» ( слайд 39 ).




















В історії  України Старобільськ  відомий  як місто, яке перше було визволене від німецько –фашиських загарбників. Всі ми знаємо  ( слайд 2, 3 ): 
-памятник військовим частинам, які визволили місто Старобільськ 23 січня 1943 року.
- памятник жертвам фашизму у селі Бутово ( слайд 4 );
- памятний знак Першому Старобільському партизанському полку. В парку культури та відпочинку ( слайд 5 );
-        Біля районного будинку культури  імені Т. Г. Шевченка -  памятник великому Кобзарю ( слайд 6 );
-        памятник Всеволоду Гаршину – російський письменник, який  деякий час творив на Старобільщині ( слайд 7 );

-        Є в Старобільську й пам’ятники, які розповідають про  улюблених  героїв :  Остап Бендер і безпритульний. Кіса Воробянінов ( слайд 8 ).






Старобільщина славиться й видатними діячами, які жили  та живуть на її території:
-        Іван Савич – поет та письменник ( слайд 10 );
-        Кобилкін Іван Тихонович – композитора, почесний  директор Старобільської музичної школи, ( слайд 11 )  та разом з ним ( слайд 12 )
-        Світличний Іван Михайлович – поет, член Союзу письменників України.   
-        Юрій Цимбаліст – художник ( слайд 13 )
-        Флетчер Лідія Федорівна – поетеса ( слайд 14 );
-        Костиря Борис – наш земляк ( слайд 15 );
-        Вдовиченко Володимир Володимирович – художник та скульптор ( слайд 16 );

-        Танцювальний колектив «Веселка»  та його незмінний керівник - Сушинвька Нина Василівна , учень  якої працює за межами нашої держави в  Італії ( слайд 17 );
-        Працює при районному будинку культури  народний духовий оркестр ( слайд 18 );
-        Відомий в районі та далеко за його межами вокально- інструментальний колектив «Талісман» ( слайд 19 ) та його керівник Кельш Александр Антонович , який є одночасно і керівником відділу культури та туризму Старобільської  райдержадміністрації.
-        Знають і наших земляків – « Підгорівських козаків» ( слайд 20 ).
В нашому місті багато особистостей: лікарі, спортсмени, артисти, народні умільці,  яких ми не замічаємо, але вони прославляють наш край своїми талантами.










Старобільськ та Старобільщина й зараз залишається культурним центром північного крила Луганської області ( слайд 21 ).  Можливо і ви,  через деякий час, будете відомі.  Тож давайте з вами будеми навчатися та прославляти Старобільщину – нашу малу Батьківщину.
                                    
                       Одна Батьківщина, і двох не буває.
                       Місця, де родилися, - завжди святі.
                       Хто рідну оселю свою забуває,
                        Той долі не знає в житті.
             У рідному краї і серце співає,
             Лелеки здалека нам весни несуть,
             У рідному краї і небо безкрає,
             Потоки, потоки, мов струни течуть.
                    Тут кожна травинка і кожна билинка
                     Вигойдують мрії на тонких вітрах.
                    Під вікнами – мальви, в саду – материнка,
                    Оспівані щедро в піснях.




Немає коментарів:

Дописати коментар