Давня мудрість говорить: Хто стоїть на місці, той
відстає.
Головним сучасним завданням, за вираженням одного з найбільших теоретиків і
практиків освіти американського ученого М. Ноулза, стало «виробництво
компетентних людей - таких людей , які були б здатні застосовувати свої знання
в умовах які постійно змінюються, і чия основна компетенція полягала б в умінні
включитися в постійне самонавчання протягом усього свого життя»
Зміст діяльності з підвищення професійної компетентності змінюється
відповідно із запитами соціуму, професійних знань і майстерності вчителя, змін
у змісті та організації шкільної освіти. Учитель, насамперед, сам повинен
оволодіти сучасними педагогічними технології, використовувати їх у роботі для
досягнення цілей навчання, розвитку та виховання учнів, вчитися адаптуватися до
мінливих сучасних умов .
Сьогодні в теорії і практиці навчання здійснюється перенесення акценту з
навчальної діяльності викладача на пізнавальну діяльність учня.
Специфічними
характеристиками навчання вчителя є:
його максимальна
розкутість під час заняття;
збереження ним
професійного стилю та індивідуального характеру при виконанні навчальних
завдань;
творчий характер
діяльності;
умовне відтворення
навчально-виховної дійсності.
Діяльність вчителя багатопланова , таким же багатоплановим повинен бути і
процес підвищення його професійної майстерності, який є одночасно і моделлю
професійної діяльності , і підготовкою до неї.
Якщо говорити про самоосвіту, то під поняттям інформаційної компетентності ми
розуміємо:
– вміння добувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних
джерел.
До ознак наявності інформаційної компетенції відносять:
1. Використання
різних джерел інформації (
друковані джерела, відео-уроки) .
2. Вміння
класифікувати документи ( створювати
текстові документи, комп’ютерні презентації, відео- та аудіо матеріали).
3. Вміння
користуватися новими інформаційними технологіями( комп’ютер та його складові, мультимедійний проектор, цифрова відеокамера).
4. Вміння
переробляти інформацію для отримання певного продукту( кожний вчитель може один і той же матеріал подати по
різному).
5. Аналіз та
критичне ставлення до інформації
(відокремлювати головне з прочитаного).
6. Самостійне
опрацювання інформації.
7. Розуміння
та усвідомлення інформації.
8. Залучення
власного досвіду ( кожний педагог має
свої доробки і їх потрібно висвітлювати, використовуючи мережу Інтернет та
друкування в періодичних виданнях).
Володіння комп’ютером, вміння користуватися Інтернетом, мультимедійними
засобами представлення інформації – це не просто великий плюс учасникові
навчально-виховного процесу, це не на крок вперед, це вногу з часом. Хто не
встигає, той відстає.
Показники інформаційної компетентності:
наявність загальних уявлень у
сфері розвитку та використання ІКТ;
•
наявність уявлень про електронні освітні ресурси;
• налаштування
та встановлення відповідного програмного забезпечення;
• вміння
створювати мультимедійні засоби навчання в середовищі програми PowerPoint;
• застосування
можливостей пакету Microsoft Office для розробки дидактичних матеріалів з навчального предмета та
робочих документів;
•
вміння обробляти графічні зображення;
• володіння
базовими Інтернет-сервісами, технологіями та основами технології
побудови Веб-сайтів
Для
того, щоб ІКТ дійсно були корисними треба:
•
професійна
готовність викладача до використання комп'ютерних технологій;
•
врахування
впливу комп'ютера на здоров'я учнів;
•
наявність
якісного технічного забезпечення;
•
наявність
якісного програмного забезпечення
В
сучасному тлумаченні терміну "інформаційна компетентність" найчастіше
мається на увазі використання комп'ютерних інформаційних технологій.
Інформаційна компетентність викладача
формується на етапах вивчення комп'ютера, вживання інформаційних технологій як
засіб навчання в процесі професійної діяльності і розглядається як одна з
граней професійної зрілості.
•
Рівні інформаційної
компетентності: Базовий ; Предметно-орієнтований; Педагогічний.
Інформаційна грамотність
та її
характеристика.
Можна виділити 5 способів формування інформаційної компетентності:
1. Пошук
необхідної інформації.
Важливо зрозуміти, що комп’ютер – це не тетріс, не кінотеатр, це
інформаційний комбайн, за допомогою якого на сучасному етапі розвитку
суспільства зручно, швидко і доступно можна знайти інформацію, опрацювати,
представити, обмінятися нею.
2. Опрацювання
знайденої інформації.
Навчити фільтрувати, аналізувати, синтезувати інформацію, будувати свою
інформаційну споруду з інформаційного матеріалу – завдання сучасного вчителя.
3. Оформлення
опрацьованої інформації.
Тут треба бути «художником». Інформація сприймається не та, якої багато і
яка корисна, а яка гарно подана. Красиво оформлені страви породжують апетит.
4. Представлення
оформленої інформації.
Тут слід навчити і навчитися використовувати технічні засобі представлення
інформації для великої маси людей. Це і мультимедійний проектор, і локальна
мережа комп’ютерного класу. Крім того, доповідач повинен вміти володіти
вербальними методами. Не слід думати, що технічні засоби здатні повністю
замінити усний виступ. Вони один одного доповнюють, створюючи успішний
інформаційний дует. ККД тільки зорового сприйняття – 25 %. Пригадайте, скільки
він становив для вербальних і візуальних форм подачі інформації разом взятих?
5. Обмін
інформацією.
Мертве море тому мертве, що з нього не витікає вода. Така доля всіх, хто
накопичує інформацію, а не віддає її іншим. Обмін інформацією освіжує знання,
породжує нові ідеї, розвиває творчість.
Вимоги щодо вмінь педагогічних працівників при використанні ІКТ:
-
Створювати текстові документи,
таблиці, малюнки, діаграми, презентації.
-
Використовувати функції Інтернет-технології, локальних мереж,
баз даних
-
Здійснювати анкетування,
діагностування, тестування, пошук необхідної інформації за допомогою мережі
Інтернет можливостей.
-
Розробляти власні електронні про-дукти
(розробки уроків, демонстраційний матеріали);
Використання інформаційного поля Інтернету
Ми можемо по-різному відноситися
до інформаційно-комунікативних технологій у навчанні, але пам'ятаймо – це
вимога часу і перед сучасним педагогом стоїть завдання державного рівня –
ставши інформаційно компетентним, з допомогою інформаційно-комунікативних
технологій розвивати інформаційну компетентність наших вихованців – майбутніх
споживачів основного ресурсу економіки – інформації. Можливо їм володіти світом.
Презентація до виступу https://drive.google.com/file/d/0B1JCT15isVY0bDA0QW9WQzRFdUk/view?usp=sharing
